На 72 році життя помер Лучано Паваротті, італійський тенор з приголомшливим голосом, завдяки якому він став найзнаменитішим оперним виконавцем в світі і ніс це мистецтво в маси, завжди перевершуючи найсміливіші очікування.
Минулого року у Паваротті виявили рак підшлункової залози. У серпні 2007 року він пройшов додатковий курс лікування.
Паваротті був відомий чистим звучанням свого блискучого ліричного голосу, який без зусиль заповнював найбільші зали. Його цінували за пристрасність та італійський колорит, який однаково добре виглядав і коли він виконував арію на оперній сцені, і коли брав участь в кулінарному телешоу.
Зубін Мета, колишній керівник філармонічного оркестру Лос-Анджелеса, який часто працював зі співаком впродовж декількох десятиліть, в середу розповів, що, щоб Паваротті не робив, він "завжди робив це з великим задоволенням".
Мета сказав, що як співак Паваротті "встановив стандарти, які залишаться з нами впродовж прийдешніх десятиліть".
У Паваротті була безліч фанатів, до нього ніхто з класичних виконавців не користувався такою популярністю. Концерти класичної музики на величезних майданчиках - його винахід. Він першим з оперних зірок виступив з сольним концертом в Лас-Вегасі і в театрі "Медісон-сквер-гарден" в Нью-Йорку. Паваротті був рушійною силою "тріо тенорів", разом з Пласідо Домінго і Хосе Каррерасом він співав для сотень тисяч шанувальників і продавав мільйони CD-дисків, - явище, досі не відоме в світі класичної музики. Їхні концерти транслювалися по телебаченню і збирали аудиторії, що обчислюються декількома мільярдами глядачів та приносили величезні суми грошей.
Арія Nessun dorma з останньої опери Пуччіні "Турандот" в його виконанні лягла в основу музичного супроводу Кубка світу по футболу 1990 року і стала такою ж впізнанною, як поп-хіт.
Поєднання в Паваротті справжнього співецького таланту та вміння оволодівати аудиторією ставили його поза конкуренцією. На початку 70-х він прославився як "Король високих "до", оскільки вмів без жодних зусиль брати цю складну ноту, яка кружлялася в повітрі в своїй дивовижній чистоті.
Проте у результаті успіх перетворив Паваротті на карикатуру на самого себе, в якусь подібність Елвіса. Останніми роками, з одного боку, через страх покинути сцену і з іншого - через те, що слабке здоров"я майже не дозволяло йому ходити, він був вимушений регулярно відміняти свої виступи. Виходячи на сцену, він міг знаходитися далеко від оркестру, а на майданчику завжди було заготовлено воду і шматочки яблук, за допомогою яких йому постійно доводилося пом"якшувати свій голос.
Лучано Паваротті народився 12 жовтня 1935 року в Модені (Італія), населення якої тоді складало менше 10 тис. чоловік. Співак ніколи не забував свого коріння і, не дивлячись на всю пишноту свого способу життя, часто відчував себе хлопчиком з провінції і велику частину життя прожив в своєму рідному будинку.
Паваротті дебютував як оперний співак в ролі Родольфо в опері Пуччіні "Богема". Цей його образ став одним з найвідоміших. Прем"єра відбулася в Реджіо Емілія недалеко від Модени. Роль в опері Пуччіні Паваротті отримав в нагороду за перемогу в місцевому конкурсі співаків в 1961 році. У тому ж році він одружувався на Адуї Вероні, у них народилося троє дітей.
Успіх прийшов до Паваротті в 1965 році. Йому було 30 років, він мав свіжий голос і фонтанував на сцені невичерпною енергією, не дивлячись на те, що вже був повним. Австралійську співачку сопрано Джоан Сазерленд привернули саме його розміри. Будучи повною жінкою, вона шукала тенор, який не виглядав би поряд з нею карликом. У Північній Америці Паваротті вперше виступив разом з Сазерленд на концерті в Маямі в ролі славного сільського хлопця з "Еліксиру любові" Доніцетті.
У Сазерленд та її чоловіка - диригента Ріхарда Бонінже, фахівця з бельканто - Паваротті навчився контролювати дихання і підтримувати свій голос в тонусі.
Ставши "Королем високих "до", він почав отримувати запрошення з обох берегів Атлантики. Паваротті відкривав сезони 1966 і 1967 років в Римській опері, а також дебютував в міланській Ла Скала. Незабаром послідував і дебют в "Метрополітен-опера" ("Богема", 1968).
Надалі за межами сцени Паваротті переслідували плітки. У Німеччині та Італії у нього виникли проблеми з податковими органами, які коштували йому декількох мільйонів доларів. Після 37 років спільного життя він пішов від своєї першої дружини до секретарки, яка була на 35 років молодшою за нього. У 2002 році у них народилися двійнята, але одна дитина народилася мертвою. Наступного року вони одружилися.
Паваротті
заявив, що залишає сцену в 2001 році, проте
наступного року виконав "Тоска" в
"Ковент-Гарден" в Лондоні. Цю оперу
він знову виконав в Берліні, а потім,
зібравшись з силами, востаннє тричі
виступив з нею в "Метрополітен-опера"
в березні 2004 року. InoPressa.
3 
79692
Коментарі