— Коли знімали на пляжі поблизу Балаклави, довелося відвойовувати територію у нудистів, — сміється режисер Роберт Кромбі, 43 роки. Англієць зняв український еротичний фільм "Сафо. Кохання без меж". Кромбі навчався в Оксфорді, працював журналістом. Потім 10 років знімав рекламу в Росії. 2003-го разом із продюсером Артуром Новіковим заснував "Ялту-фільм" і зайнявся повнометражним кіно.
Бюджет фільму — $5 млн. Зйомки проходили у Криму восени 2006 року. Робота над стрічкою закінчилася торік у грудні.
Дія "Сафо" відбувається у 1920-х на грецькому острові Лесбос — тому, де жила давньогрецька поетеса Сафо. Вона однією з перших описала лесбійське кохання. Американські молодята Сафо та Філ приїжджають на острів провести медовий місяць. Та в їхні стосунки втручається донька російського археолога-емігранта Хелена. Між жінками виникає зв"язок. Батька Хелени зіграв Богдан Ступка, 66 років.
— Акторів, як Богдан Ступка, у світі одиниці, — вважає Роберт. — Я працював у багатьох країнах, але таких, як він, зустрічав трьох-чотирьох. Це зірка для Польщі, Росії й України — та на Заході його не знають. А він геніальний. Хоча роль Богдана Ступки невелика, він зробив усе на відмінно.
Фільм знімали англійською, а потім дублювали російською й українською.
— Ступка погано говорить англійською, — додає Роберт Кромбі. — Має проблеми із запам"ятовуванням слів. Ми писали їх на плакатах і тримали над камерою. Але він обіграв навіть цю проблему.
Молодят грають американці Авалон Бері, 20 років, і Тодд Солей, 28 років.
— Для них це перша робота в кіно. Я вирішив не працювати з зірками: була проблема зі страховими агентами, бо американські актори боялися їхати сюди. Хлопця ми знайшли дуже швидко, він був п"ятим чи шостим кандидатом. Прийшов і сказав: "Привіт, це моя роль". А претенденток дивилися десь до тисячі.
Доньку російського емігранта зіграла телеведуча 27-річна Людмила Ширяєва, відома за серіалами "Менти" й "Вулиці розбитих ліхтарів".
У фільмі є сцени кохання молодят, а також закоханих жінок. Цікавлюся в режисера, що найскладніше у зйомках еротичних сцен.
— У них теж треба грати, і це нелегко. У хорошій любовній сцені окрім оголеного тіла має бути видно емоції, як міняється характер героїв. Але попереджаю одразу: якщо глядачі прийдуть лише для того, щоб побачити секс, щось у стилі Тінто Брасса (італійський режисер, який зняв "Калігулу". — "ГПУ"), розчаруються. Якщо й шукати якісь схожості, то наш фільм ближчий до "Гіркої луни" Романа Поланського. Моє кіно — про ерос. А це — безумство, божевілля. Стародавні греки навіть ставили такий діагноз — "ерос". Це як хвороба. Моє кіно — про почуття, яке поступово вбиває людину.
— Україна, й зокрема Крим, має шанси стати світовим знімальним майданчиком?
— У Криму є чудовий ландшафт, технічний персонал, актори. Україна — бідна країна. Тут панує хаос, але люди розмовляють одне з одним. У Росії ж усі мовчать, а говорить лише Путін. Ця тиша — як смерть. Українська політика схожа на італійську: корумпована, люди кричать одне на одного, держава регулярно банкрутує, але життя йде далі.
— Але ж російське кіно стрімко розвивається.
— Бум російського кіно скоро мине — це фінансовий ідіотизм. За кожні 100 доларів, що інвестуються в російське кіно, втрачаються 80 — невигідний бізнес. Там фільми знімають багаті люди для державної пропаганди. У Росії кіно не заробляє грошей, їх беруть від продажу нафти.
Прем"єра "Сафо" в Україні відбудеться 5 березня.
— Плануємо продати фільм до Росії, Америки й Великої Британії, — додає режисер.
4 
35413
Коментарі
1