Минулого четверга в Пуща-Водицькому психоневрологічному інтернаті в Києві відкрили перший в Україні кінотеатр для психічно хворих. За словами лікарів, кінотерапія сприяє виявленню психічних особливостей кожного пацієнта, допомагає їм вирішувати проблеми й налагоджувати стосунки з іншими.
У лікарні живе 351 хворий. Усі чоловіки. Приймають сюди із 18-річного віку.
На території багато дерев та альтанок. Під наглядом медсестер парком гуляють пацієнти. Більшість із них кричать, бігають, показують на щось руками. Є досить спокійні.
Одяг у всіх домашній: спортивні штани або шорти, футболка або сорочка. Дехто підтягнув рейтузи аж до грудей. Інші неправильно застібнули ґудзики. Один чоловік гуляє у військовій сорочці й коротеньких чорних шортах.
— У нас тут всі спокійні, ніхто на людей не кидається, — каже медсестра, яка проводить до приміщення. — У більшості хворих шизофренія. Вона невиліковна. Тому пацієнти тут перебувають до кінця життя.
— У них був телевізор, але його дивилися двічі на тиждень. Тепер сеанси в кінотеатрі будуть щоденними, — обіцяє головний психіатр лікарні Йосип Дражниця. — Показуватимемо казки, комедії, фільми про природу, тварин, рибок. Бойовиків точно не буде, бо жорстокі фільми негативно впливатимуть на пацієнтів.
Кінотеатр розрахований на 50 глядачів. Зала добре освітлена і простора. Металопластикові вікна. Стільчики скріплені між собою — щоб хворі не поранили один одного. На сцені — білий екран. По обидва боки — по три колонки. Дві з них ще радянського виробництва.
— Усього на оснащення лікарні наш фонд виділив 30 тисяч доларів, — розповідає один зі спонсорів, член фонду "Крок у майбутнє" Сергій Бікбулатов. — 13 тисяч уже витратили на облаштування кінотеатру. За решту плануємо придбати масажні крісла та спортивний інвентар.
Не всі хворі знали, що цього дня для них відкрили кінотеатр. Ті, хто постійно гуляв надворі, про подію дізнавалися від журналістів. Обіцяли, що підуть подивитися.
— Здесь очень скучно. Мы уже замучились все время сидеть, — каже 25-річний киянин Олексій Гойко. — А с этим кинотеатром, может, хоть чуть-чуть веселее станет.
Після офіційного відкриття кінотеатру журналістам та гостям дозволили поспілкуватися з хворими. Спочатку вони видаються непередбачуваними й небезпечними. Згодом видно, що нагадують дітей: легко лякаються, важко заспокоюються. Просять дозволу щось зробити, в усьому слухають медсестер.
Пацієнтам сподобалося фотографуватися. Один за одним вони шикувалися й позували для камер.
2 
35413
Коментарі