Офіс призначеного президентом суддею Конституційного суду Степана Гавриша, 55 років, неподалік від Верховної Ради. В одній будівлі з приватною нотаріальною конторою та благодійною організацією Фонд правоохоронних органів столиці. Біля будинку до дерева прикріплений напис: "Не парковаться! Штраф — лопатою по стеклу".
Одна з помічниць каже, що шеф на нараді у Секретаріаті президента. Просить трохи зачекати. У кабінеті судді працює телевізор. Помічниці час від часу заходять туди дивитися новини.
За 20 хв. з мобільником біля вуха з"являється Гавриш. Іде до кабінету і махає рукою, щоб ішли за ним. Боком сідає за стіл.
— А Мельниченко з одним спрацював, — жартує Степан Богданович, побачивши два диктофони.
Чому Верховна Рада не може ухвалити необхідні для проведення дострокових виборів рішення?
— У коаліції дуже багато людей, невдоволених проведенням позачергових виборів. Тому щодня придумують різні способи для того, щоб затягнути процес. Дуже важлива позиція Мороза, який за останній час визначився з тим, що підтримує позачергові вибори при певних процедурах. Тобто попри всі гальмування вони неминучі.
Є ще очікування рішення Конституційного суду, який, зрозуміло, визнає невідповідність указу президента Конституції. Хоча всі розуміють, що цей Конституційний суд уже не здатний прийняти жодного юридичного рішення.
Гадаю, що ключовий момент у гальмуванні процесу — проблема генпрокурора і міністра внутрішніх справ. Мені здається, що указ президента про ротацію генерального прокурора напевно вже десь є. Таке враження, що з цього приводу домовилися. Але чи є домовленості про міністра внутрішніх справ, не можу сказати. Судячи із заяви президента, їх ще немає, і це може бути причиною певних блокувань.
Яка це ротація?
— Мені здається, що вони домовилися по лінії Піскуни—Медведько.
Тобто Піскун залишається генпрокурором?
— Ні. Думаю, що Піскун, судячи з останніх заяв, буде займатися партійною роботою.
То тоді Медведько буде генпрокурором?
— У мене немає ніякої інформації. Але здається, що буде.
Напередодні парламентських виборів ви були опонентом Віктора Ющенка. Чому зараз підтримуєте його політику?
— Я не був політичним опонентом Віктора Ющенка. Я був політичним опонентом для його оточення. Я ще в 1996–1998 роках говорив про нього як про майбутнього національного лідера. Мені подобається Ющенко. Ми близькі з ним духовно, і це — найголовніше.
Погляди щодо вступу України в НАТО ви також змінили?
— Я ніколи не міняв своїх поглядів щодо НАТО. Моя участь у блоці "Не Так!" (його очолював Віктор Медведчук, блок агітував проти вступу до НАТО. — "ГПУ") — це був важкий компроміс, який підписують, коли вибирають між поганим і зовсім поганим. Але я залишався і залишаюся відданим тому, що Україна без НАТО, без Європейського Союзу не здатна отримати ефективну майбутню політичну історію.
Михайло Бродський казав, що торік ви хотіли йти на вибори за списком БЮТ. Це правда?
— Бродський принципово нечесна людина. У мене дійсно відбулася з ним розмова за його ініціативою. Він мені сказав, що чомусь він трупом ляже на моєму шляху, якщо я буду йти в списку Блоку Юлії Тимошенко. Напевно, в оточенні Юлії Володимирівни велися розмови про необхідність залучення мене до цього процесу. Я з нею не один раз зустрічався. Але вона ні разу не сказала мені прямо про готовність до того, щоб я перейшов у БЮТ.
А якби така пропозиція надійшла, ви б погодилися?
— Ну, так не можна казати. Це все одно, що говорити, чи я б женився на дівчині, яка мені відмовила, але могла б сказати "так". Якось дуже красива білоруська дівчина відмовила в тому, щоб я з нею зустрічався. Коли ж через 25 років я побачив її, то не впізнав. Із красуні з довгою косою і великими синіми очима вона стала звичайною жінкою. І подумав: а що було б, якби вона погодилася? Що було б зі мною? Я не знайшов на це відповіді.
Представники коаліції натякають, що судовими процесами з їхнього боку керує Віктор Медведчук.
— Мені нічого про це не відомо. Ми з Віктором Медведчуком не зустрічалися з грудня минулого року, — каже Гавриш і на кілька секунд замовкає. — Я не знаю, чи він перебуває в Україні, чи десь відпочиває. Ми по телефону не розмовляли з ним жодного разу.
Бродський принципово нечесна людина
Те, що за спецопераціями з Конституційним судом, Печерським райсудом, а зараз —Генеральною прокуратурою стоїть якась вправна і жорстка технологічна рука, — це цілком очевидно. Люди, які планують такі радикальні дії, погіршують ситуацію навколо національної безпеки України.
Чи може ця рука належати Медведчуку?
— Не обов"язково. Це може бути рука людей, які вміли створювати в Україні кризи і боротися з ними одночасно. Вміли провокувати ситуацію.
Чому ви з грудня не спілкувалися з Медведчуком? У вас якийсь конфлікт?
— Тут ніяких конфліктів. Просто нема предмету для спілкування. Ми по-різному бачимо багато процесів в історії України. Отже, напевно, ми не цікаві один одному.
Деякі представники коаліції припускають, що як нагороду Медведчук може отримати крісло віце-прем"єра. Що ви про це думаєте?
— Можу лише привітати Віктора Медведчука, який робить уже другу, можливо, знову блискучу кар"єру. Він був опонентом Леоніда Даниловича Кучми на виборах 1994 року. А потім зробив при ньому прекрасну кар"єру. Медведчук є людиною надзвичайно сильною.
До призначення суддею Конституційного суду ви говорили з президентом?
— Два місяці тому президент запросив мене на розмову. Говорили близько двох годин. Я залишився задоволений. Розповів увечері дружині і сказав, що дивовижно президент говорить те, про що хотів би сказати я.
Ми говорили про все. Почали з дітей і закінчили дітьми. У нас в обох маленькі діти. Ми говорили про державу, про конституційну реформу, про перспективу зміни політичної системи, про кризи і їхню якість, про українців і їхній похід в майбутнє зі своєю складною історією.
Через деякий час мене запросив Балога (керівник Секретаріату президента. — "ГПУ") і сказав: іди дякуй президенту — він призначив тебе суддею Конституційного суду. Для мене це було повною несподіванкою.
Коли ви приймете присягу?
Гавриш сміється:
— Я президентові сказав, що потрібна буде ще присяга на сесії Верховної Ради. Він каже: це не твої проблеми, це проблеми президента країни.
Я думаю, що така присяга рано чи пізно відбудеться. Тим більше, що закон мені дає право на безстрокове її очікування. А може й не відбутися. Я не є тією людиною, яка несе в собі амбіції працювати обов"язково суддею Конституційного суду.
Чим займаєтеся у вільний час?
— У мене два пацани, і я з ними живу у повній гармонії. Вони забирають весь вільний час.
Ще Гавриш каже, що кожної суботи виділяє півтори години на сауну.
1952, 2 січня — Степан Гавриш народився в селі Олешів на Івано-Франківщині
1976 — закінчив Харківський юридичний інститут
1994 — президент юридичної фірми ЗАТ "Інюрполіс"
1998 — народний депутат, член фракції Народно-демократичної партії
2000 — заступник голови Верховної Ради
2002 — народний депутат, лідер депутатської групи "Демократичні ініціативи"
2004 — представник кандидата в президенти Віктора Януковича у Верховному суді, член Вищої ради юстиції
2007 — призначений суддею Конституційного суду
Одружений, виховує двох синів
4 
35413
Коментарі